“Караоке на майдані"... і в суді / АНАЛІТИКА


Наші сертифікати, дипломи та подяки

  • Експерт року
  • Диплом Ради Європи
  • Інститут медіа права
  • Праця і закон
  • Українська школа політичних студій

“Караоке на майдані"... і в суді / АНАЛІТИКА


30-09-2005


Апеляційним судом м. Києва 20 липня 2005 року було завершено розгляд справи за позовом Ігоря Кондратюка про захист авторських прав на сценарій телевізійного шоу „Караоке на майдані”, який тривав близько трьох років – із відповідною заявою автор звернувся до Святошинського районного суду м. Києва ще у серпні 2002 року. Рішення місцевого суду від 18 березня 2005 року про відмову І. Кондратюку у позові було скасовано у порядку апеляції із прийняттям нового рішення на користь позивача.

Ця справа за своєю суттю є унікальною, оскільки є першою і вдалою спробою захистити у судовому порядку права на авторський продукт в Україні, який у телеіндустрії має назву „телевізійний формат”.

Проблема піратства у зазначеній сфері є актуальною і для США, і для країн Європи, але поки їй ще далеко до розв’язання навіть у цивілізованих правових системах. Деякі факти, встановлені у процесі судового розгляду позову І. Кондратюка, дають підстави для оптимістичних сподівань щодо перспектив судового захисту прав на телеформати і надалі.

Тож обставини справи і аргументи суду доцільно проаналізувати, оскільки вони становлять інтерес як для правників, так і для авторів: не зважаючи на існування належних законодавчих приписів, авторські права навряд чи є достатньо захищеними від потенційних посягань. І допоки рівень поваги до інтелектуальних прав в Україні є гранично низьким, судовий шлях вирішення конфлікту у зазначеній сфері буде переважним способом захисту від порушень.

До речі, шлях був доволі непростим – Ігорю Кондратюку слід віддати належне за дієве і послідовне прагнення захистити свої права. Адже не кожен із громадян, недосвідчених у судовій тяганині, – до цього відомому шоуменові судитись не доводилось – витримає майже трирічний судовий процес із регулярним відвідуванням судових засідань, які через одне із різних причин відкладалися, ламаючи як його особисті, так і професійні плани.

И. Кондратюк витримав і необхідність долати нагромадження правової казуїстики, і сумнівне задоволення вислуховувати цинічні аргументи процесуальних опонентів. Він залишався при цьому зовнішньо незворушним і упевненим у власній правоті, логічно та послідовно доводячи її перед судом.

Особиста участь І. Кондратюка у судових засіданнях – зазвичай, відомі люди доручають здійснення своїх прав і обов’язків у процесі адвокату – була не останнім чинником серед тих, що „спрацювали” на результат. Суд, безумовно, оцінив подібний вияв поваги до нього та мав нагоду пересвідчитись, що пред’явлення позову і відстоювання своєї позиції було справою гідності автора, який не бажав миритись із порушенням його прав.


Адвокат Наталія Субота, журнал "Юстиніан", № 8, 2005.




До переліку новин