Рішення суду першої інстанції не на користь І. Кондратюка / АНАЛІТИКА


Наші досягнення

  • Захист у Міжнародному арбітражному суді (ICC) інтересів держпідприємства (44 млн. доларів)
  • Юридична підтримка виборчої кампанії кандидата на посаду міського голови 2010р.
  • Юридичний супровід президентської кампанії 2010 на місцевому рівні
  • Скасування постанови Кабміну про пенсійні внески для підприємців
  • Скасування евакуаторів в Києві
  • Справа "Караоке на майдані"
  • Справа "Корецький проти України"

Рішення суду першої інстанції не на користь І. Кондратюка / АНАЛІТИКА


30-09-2005


Судове рішення, яким І. Кондратюку місцевий суд відмовив у задоволенні позовів і до ТРК, і до П., із правової точки зору є документом взагалі нецікавим. У тому розумінні, що його аргументація є надто аж короткою.

Цитую: „Відповідно до висновків ...експертиз, проведених по даній цивільній справі, Сценарій програми „Караоке у фонтана” не є похідним твором Сценарної заявки на телевізійну програму „Караоке на майдані” та не є його творчою переробкою.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що Сценарна заявка на телевізійну програму „Караоке на майдані” та Сценарій програми „Караоке у фонтана” є самостійними творами, співпадають вони за ідеєю, структурою, на що правова охорона не поширюється.

Не є зрозумілим, правда, які саме докази аналізувались, оскільки жодного іншого доказу, окрім двох висновків судових експертиз, суд у мотиваційній частині рішення не згадував, хоча у справі вони є наявними – це пояснення сторін спору і третіх осіб, письмові докази (зокрема, договори, довідки, висновок спеціалістів НДІ інтелектуальної власності і їх рецензія) та речові докази – записи телепрограм.

Ігнорування судом інших доказів суперечить визначальному принципу цивільного судочинства, який передбачає з’ясування судом обставин справи на засадах змагальності.

Жоден без виключення доказ не має для суду наперед встановленої сили і має піддаватись оцінці у сукупності з іншими доказами, відповідно до ст. 62 ЦПК України. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і прийнятті рішення суд є незалежним від висновків експертиз, ст. 15 ЦПК України.

Діючи відповідно до наведених норм, при наявності суперечливих доказів суд мав навести у рішенні міркування, із яких він приймає одні докази і не приймає інші. У нашому випадку цього зроблено не було. Рішення ґрунтувалось виключно на висновках експертиз.

Порушення та неправильне застосування норм процесуального, а також матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи стало підставою для оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2005 року в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.

Переважно доводи апеляційної скарги стосувались неналежної оцінки судом висновків двох експертиз об’єктів інтелектуальної власності у справі, що потягло за собою винесення незаконного і необґрунтованого рішення. Одну з експертиз було проведено Київським НДІСЄ (висновок № 1194, укладений 03.06.2003 р.), інша – Львівським НДІСЄ (висновок № 3362 від 30.01.2004 р.).

Раніше мені неодноразово доводилось мати справу і зі судовими експертами КНДІСЕ, і з їх висновками у різних сферах, причому жодних претензій ці висновки не викликали, навіть коли були не на користь моїх довірителів – із професіоналами не посперечаєшся.

У нашій справі обидва дослідження були проведені особами, які хоча і були атестовані як судові експерти зі спеціальності 13.1 „Дослідження об’єктів авторського права”, однак не мали спеціальної освіти у сфері інтелектуальної власності.

У Київському НДІСЄ дослідження проводив кандидат юридичних наук, завідувач лабораторією судово-технічного дослідження документів, судових трасології та балістики (!). У Львівському НДІСЄ проведення експертизи було доручено завідувачу лабораторії судових фоноскопічних та комп’ютерно-технічних експертиз (!), що має вищу технічну (!) освіту.


Адвокат Наталія Субота, журнал "Юстиніан", № 8, 2005.





До переліку новин