Висновки експертиз в справі “Караоке на майдані” / АНАЛІТИКА


Наші сертифікати, дипломи та подяки

  • Експерт року
  • Диплом Ради Європи
  • Інститут медіа права
  • Праця і закон
  • Українська школа політичних студій

Висновки експертиз в справі “Караоке на майдані” / АНАЛІТИКА


30-09-2005


Обидва висновки щодо встановлення взаємозалежності текстів сценаріїв містять однакові аргументи: (а) сценарії співпадають лише у словосполученні „три тури..”; (б) зміст сценаріїв співпадає за ідеєю та структурою, на які правова охорона не поширюється.

Відповідно, сценарії є різними творами, тому що згідно авторського права твір, який використовує елементи змісту іншого твору, який охороняється, але має нову форму, визнається оригінальним”.


А оскільки „твір, який створений із використанням ідеї іншого твору, не може бути переробкою оригінального твору, а тому не є похідним, то „сценарій „Караоке у фонтана” не можна розглядати як похідний твір відносно сценарію „Караоке на майдані”.


Як на мене, наведена експертами у справі аргументація має вкрай непереконливий вигляд, а самі висновки не відповідають вимогам, що висуваються законодавством до їх змісту.

Підставою для призначення експертизи є потреба з’ясувати обставини, котрі мають значення для справи, із застосуванням спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, відповідно до ст. 57 ЦПК України

Проведення дослідження саме на основі спеціальних знань є основною характерною рисою експертизи і відповідно до ст. 1 Закону України „Про судову експертизу”.

Однак застосування до предмету дослідження знань, які можна вважати спеціальними – такими, якими володіють експерти у силу освіти, досвіду, практики тощо, і якими не володіють інші учасники судового процесу та пересічні громадяни, у висновках не простежується.

Висновок експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені у їх результаті висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом запитання, згідно з ст. 60 ЦПК України.

Всупереч наведеним положенням дослідження звелися до неповного і поверхового порівняння текстів сценаріїв, цитування норм Закону та безсистемного викладу окремих тез із теорії авторського права.

Експерти встановили, що сценарій П. співпадає зі сценарієм І. Кондратюка за ідеєю та структурою, які не охороняються законом, тому сценарій П. є оригінальним, а не похідним від сценарію І. Кондратюка твором. Ця теза, яка і визначила результати досліджень, окрім своєї цілковитої нелогічності, є відверто маніпулятивною.

Навіть не спеціалісту при поверховому ознайомленні із літературою з авторського права стає зрозуміло, що оригінальність твору визначається не ідеєю, а її творчим втіленням, відмінним від інших існуючих. У похідному ж творі, зазвичай, використовуються елементи форми твору, а не елементи змісту твору, до яких і належать ідея, сюжет чи тема.

Отже, відповідаючи на питання про те, чи є твір П. похідним, експерти зобов’язані були визначити елементи форми обох сценаріїв та порівняти їх.

Форма твору відповідно до загальновживаного значення, котре наводиться у тлумачному словнику, є „певною системою художніх засобів як способом вираження змісту творів літератури і мистецтва”, „видом побудови, організації літературного, музичного твору”.

Однак експерти при порівнянні сценаріїв обмежилися лише констатацією відсутності у них буквальних текстових збігів, за виключенням словосполучення „три тури...”.

Ні система художніх засобів сценаріїв, ні їх побудова та організація не досліджувалися взагалі, хоча із процесом такого дослідження знайомі навіть школярі, до яких хоч раз застосовувалась технологія визначення учителем міри самостійності роботи над шкільним твором, коли „двійка” із приміткою „Списано” з’являлася при виявленні перефразованих запозичень із підручника чи із роботи сусіда по парті. Не кажучи уже про те, що висновки навіть не вказують на елементи, які характеризують форму такого літературного твору, як сценарій телепередачі.

Протягом судового розгляду справи ми постійно звертали увагу суду на недоліки у висновках експертів і наголошували, що їх слід оцінити критично.

До того ж, ми надали суду висновок № 18 спеціального дослідження об’єктів інтелектуальної власності від 14.07.2003 року Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України, здійсненого експертом Дорошенком О.Ф., що має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності та кваліфікацію судового експерта, в тому числі, за спеціальністю 13.1 „Дослідження, пов’язані із охороною авторського права”, за участю м.н.с. Мельникова В.В.

Зазначені спеціалісти дійшли висновку, що сценарій П. є залежним твором відносно сценарію І. Кондратюка, тобто є його творчою переробкою. Автором сценарію „Караоке у фонтана” було запозичено елементи внутрішньої форми сценарію „Караоке на майдані”, його творчий задум, тобто юридично значущі елементи твору”.

Із посиланням на відповідне наукове джерело та доктринальні тлумачення спеціалісти зазначають, що творчий задум автора твору складається із системи художніх образів та взаємозв’язків між ними, а вони співпадають в обох сценаріях:

  • на вулиці збирається натовп; кожен є потенційним учасником гри;
  • спочатку ведучий співає пісню разом з усіма;
  • далі на власний розсуд обирає для подальшої гри декількох із тих, хто найкраще заспівав запропоновану пісню;
  • серед обраних співаків визначаються фіналісти програми;
  • фіналісти збирають гроші для визначення переможця;
  • хто з фіналістів зібрав більше грошей, той і переміг.
За скаргою І. Кондратюка на дії судових експертів КНДІСЄ і ЛНДІСЄ при проведенні ними експертиз, Міністерством юстиції України було ініційовано рецензування висновків експертів.

Відповідно до рецензії, отриманої на додаток до листа Мін’юсту від 06.05.2004 року за № К-816-36, радою експертів НДІ інтелектуальної власності у складі Крайнєва П.П., Боровика П.А. та Петренка С.А. (кожен має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності та кваліфікацію судового експерта із правом проведення експертиз, пов’язаних із охороною авторського права) висновки експертиз було визнано неповними, причому неповнота проведених експертами досліджень призвела до хибних відповідей на поставлені судом питання. Рецензенти також виклали свої зауваження до висновків, що полягають у такому:


1. При підготовці відповідей на поставлені запитання експертами не було використано жодного спеціального джерела з авторського права. Література, що використовувалася при укладанні висновків, не містить тлумачення основних понять авторського права, аналізу співвідношення форми твору та його змісту, понять внутрішньої та зовнішньої форми твору, які є суттєвими при розгляді вирішуваних у висновках питань;


2. Із незрозумілих причин експертами не було проаналізовано основні документи з матеріалів справи, які мають ключове значення при вирішенні поставлених питань: копію ліцензійної угоди № 1/К між Продюсерським центром „Прайм Тайм” і ТРК від 14.05.2001 року та копію авторського договору передачі прав на використання сценарію телевізійної програми „Караоке на майдані” від 20.01.2001 року.


Рецензенти вважають
, що аналіз наведених угод та врахування існуючих підходів до класифікації творів та їх елементів неминуче мав привести експертів до висновку, що сценарій „Караоке у фонтана” є похідним твором від сценарію „Караоке на майдані”.

Рецензія і згадуваний вище висновок спеціалістів НДІ інтелектуальної власності є доступно викладеними, достатньо аргументованими, і належними письмовими доказами у справі.


Відомо, що суди схильні надавати перевагу висновкам НДІСЄ перед висновками недержавних експертних установ – за інших рівних умов рішення суду буде ґрунтуватись саме на першому.

Однак у даному випадку були усі підстави піддати сумніву явно поверхові висновки експертиз, враховуючи наявність висновку спеціалістів та рецензії НДІ інтелектуальної власності, оскільки вони відповідають обставинам справи та іншим доказам.


Адвокат Наталія Субота, журнал "Юстиніан", № 8, 2005.




До переліку новин