Рішення суду апеляційної інстанції на користь І. Кондратюка / АНАЛІТИКА


Наші досягнення

  • Захист у Міжнародному арбітражному суді (ICC) інтересів держпідприємства (44 млн. доларів)
  • Юридична підтримка виборчої кампанії кандидата на посаду міського голови 2010р.
  • Юридичний супровід президентської кампанії 2010 на місцевому рівні
  • Скасування постанови Кабміну про пенсійні внески для підприємців
  • Скасування евакуаторів в Києві
  • Справа "Караоке на майдані"
  • Справа "Корецький проти України"

Рішення суду апеляційної інстанції на користь І. Кондратюка / АНАЛІТИКА


30-09-2005


Апеляційний суд м. Києва під час розгляду справи виправив помилки, допущені судом першої інстанції, і провів виважену оцінку доказів по справі у сукупності, як того вимагає законодавство, а не вибірково, внаслідок чого встановив порушення авторських прав І. Кондратюка на телешоу „Караоке на майдані”.

Зокрема, із посиланням на висновки спеціалістів НДІ інтелектуальної власності про те, що сценарій П. не є самостійним твором, а є переробкою сценарію І. Кондратюка, суд у рішенні зазначив, що „... П. була добре обізнаною зі сценарієм „Караоке на майдані”, оскільки вона брала участь у переговорах із підписання ліцензійної угоди, додатком до якої виступав сценарій програми „Караоке на майдані” та брала участь у якості продюсера у зйомках 15-ти програм „Караоке у фонтана”, що створювалися із використанням сценарію „Караоке на майдані” відповідно до ліцензійної угоди.

Також матеріалами справи стверджується, що П. при створенні нею сценарію „Караоке у фонтана” здійснювала переробку, тобто вносила зміни до вже існуючої програми „Караоке на майдані”...

При переробці сценарію програми „Караоке на майдані” П. було порушено авторські права Кондратюка І.В., передбачені Законом України „Про авторське право і суміжні права”.

Також суд визнав, що за наведених обставин, коли авторські права у П. на перероблений без дозволу автора сценарій не виникають, будь-яке використання ТРК сценарію програми „Караоке на майдані”, у тому числі зі змінами, при створенні програми „Караоке у фонтана” , починаючи із 29 вересня 2001 року є неправомірним.

Тобто таким, що свідчить про порушення авторських права І. Кондратюка на сценарій телепрограми „Караоке на майдані” із боку ТРК. Саме це, власне, і вимагалось довести.

У результаті ухвалення законного і обґрунтованого рішення І. Кондратюк отримав захист своїх прав, а зацікавлені особи – судовий прецедент із захисту прав на телеформати.

Єдине, із чим не погодився автор – із сумами компенсацій за порушення авторських прав та на відшкодування моральної шкоди, стягнуті із відповідачів. Так, на користь І. Кондратюка суд стягнув із П. 10 000 гривень компенсації за порушення авторських прав і 1 000 гривень моральної шкоди, із ТРК – 5 000 гривень і 1 000 гривень відповідно.

Аналогічні суми стягуються, наприклад, за порушення авторських прав на фотографію, що вчиняються шляхом її опублікування у районній газеті без відповідного дозволу. На цьому тлі суми компенсацій мають явно занизький вигляд, враховуючи, перш за все, об’єкт, щодо якого вчинялися порушення – за сценарієм уже більше п’яти років знімається та виходить в ефір програма, популярна серед більшості населення України, аналогів якій нема ні в Україні, ні за її межами, – та реальну ліцензійну вартість авторських продуктів, які створюються для телебачення.

Як на мене, питання розміру компенсацій слід принципово вирішити Верховному Суду України, до якого спрямовано касаційну скаргу. Необґрунтовано низькі суми, які стягує суд, дають „зелене світло” потенційним порушникам. Якщо, порушуючи авторські права, можна економити десятки тисяч доларів, то чи має сенс взагалі отримувати в авторів ліцензії?

Також судовий розгляд яскраво виявив проблему, без розв’язання якої повноцінний захист авторських прав в Україні є неможливим. Йдеться про необхідність подолання тривожних тенденції у сфері діяльності із проведення судових експертиз об’єктів інтелектуальної власності в Україні.

Хоча такі експертизи науково-дослідними інститутами судових експертиз проводяться уже більше семи років, експертну спеціальність 13.1 „Дослідження об’єктів авторського права” було внесено до відповідного переліку лише у 2002 році.

Протягом останніх років у відповідності зі зростанням кількості судових спорів щодо об’єктів інтелектуальної власності, підвищилась і потреба у проведенні відповідних спеціальних досліджень.

Очевидно, коли попит на послуги кваліфікованих судових експертів із часом перевищив можливості задовольнити його наявними силами державних експертних установ, а організаційні проблеми (відсутність приміщень, фінансування і т.п.) не дозволили оперативно залучити освічених спеціалістів, то проблему довелось закривати за рахунок освоєння експертами „суміжних” спеціальностей чи їх перекваліфікації – законодавство не містить вимог про наявність в експерта певної освіти.

Це не могло не відобразитись на якісних показниках – у процесі роботи по справі мені особисто довелось спілкуватись із чиновником Міністерства юстиції України, відповідальним за експертне забезпечення судової діяльності, який підтвердив наявність непоодиноких скарг на необґрунтованість висновків експертів державних експертних установ, що працюють у сфері інтелектуальної власності.

Такі висновки тягнуть за собою винесення незаконних рішень, а це означає, що позивачі ризикують не одержати належного захисту, а відповідачі – понести відповідальність за правопорушення, яких вони не вчиняли..

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи висновки експертиз у справі І. Кондратюка, зауважив, що вони містять недоліки і протиріччя, які вплинули на результати досліджень, не узгоджуються з обставинами справи, та взагалі не взяв ці висновки до уваги, зазначивши, що „у висновках експертиз надається правова оцінка досліджуваних об’єктів і не застосовуються спеціальні знання, що є несумісним із поняттям судової експертизи, не використано спеціальних джерел з авторського права, не проаналізовано ліцензійну угоду, авторський договір передачі авторських прав на використання сценарію програми „Караоке на майдані” 20.01.2001 року”.

Вади експертиз, згадані судом, які безпосередньо зумовлюються проблемами, пов’язаними із кваліфікаційно-освітнім рівнем експертів, коштували позивачу програної у першій інстанції справи. Не кажучи вже про те, що І. Кондратюку довелося сплатити за їх проведення із власної кишені близько 2 000 гривень.

Адвокат Наталія Субота, журнал "Юстиніан", № 8, 2005.





До переліку новин