Україна відстояла 44 млн доларів у пакистанців


Наші досягнення

  • Захист у Міжнародному арбітражному суді (ICC) інтересів держпідприємства (44 млн. доларів)
  • Юридична підтримка виборчої кампанії кандидата на посаду міського голови 2010р.
  • Юридичний супровід президентської кампанії 2010 на місцевому рівні
  • Скасування постанови Кабміну про пенсійні внески для підприємців
  • Скасування евакуаторів в Києві
  • Справа "Караоке на майдані"
  • Справа "Корецький проти України"

Україна відстояла 44 млн доларів у пакистанців


01-03-2011

На дочірнє підприємство компанії “Укрспецекспорт” подала до суду одна з пакистанських фірм. Integral Resources (PVT) LTD на підставі двох підроблених додаткових договорів вимагала сплати за консультаційні послуги щодо продажу зброї, яких ця фірма фактично не надавала. Міжнародний арбітражний суд прийняв рішення на користь державного підприємства “Прогрес”, яке представляли юристи компанії “Наталія Субота і партнери”.

Позовні вимоги пакистанської компанії Integral Resources (PVT) LTD до Дочірнього підприємства “Укрспецекспорт” Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” на суму понад 44 млн. доларів США Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати залишив без задоволення.

Роль пакистанця

За компанією-позивачем стоїть одіозна постать – полковник пакистанської армії Махмуд Уль-Хасан. Про це Делу повідомив колишній співробітник державної компанії Укрспецекспорт, що побажав бути неназваним.

За його словами, полковнику Уль-Хасану Україна зобов’язана найбільшою в історії нашої держави збройною угодою, що була укладена 1996 року, стосовно продажу Пакистану 320 українських танків Т-80УД. Вартість цього контракту експерти оцінювали приблизно в $650 млн.

Нагадаємо, “великий танковий контракт”, як ще називають договір 15-річної давності між двома країнами, у середині 90-х у прямому розумінні врятував українську танкову промисловість від розпаду, завантаживши замовленням потужності Харківського танкового заводу імені Малишева та низку інших оборонних підприємств.

“Роль Уль-Хасана у підписанні цього контракту була визначальною, - пояснює “Делу” екс-співробітник “Укрспецекспорту”. – Саме Уль-Хасан лобіював Україну як постачальника танків, зводив обидві сторони за столами перемовин, пропонував різноманітні варіанти для укладання угоди”.

На момент підписання танкової угоди пакистанський полковник Махмуд Уль-Хасан пішов у відставку та зайнявся бізнесом. Саме його фірма Integral Resources (PVT) LTD офіційно брала участь в підписанні угоди між Києвом та Ісламабадом від 1996 року. Згідно з договором Integral Resources (PVT) LTD надавала так звані консультаційні послуги - збір інформації щодо платоспроможності покупця товару й консультувала в питаннях виконання контракту.

На ринку озброєння таке формулювання означає більш звичний для інших сфер процес – посередництво. До слова, без таких консалтингових послуг не обходиться жодна угода з продажу військової техніки та зброї – це загальносвітова практика.

Офіційно в “Укрспецекспорті” підтверджують, що саме компанія Integral Resources (PVT) LTD надавала консультаційні послуги в низці контрактів між двома країнами у 90-ті роки.

Начальник відділу міжнародної судової роботи юридичного департаменту “Укрспецекспорту” Артем Клименко також не спростував, що полковник Махмуд Уль-Хасан є співвласником цієї фірми. Але він відмовився називати суму, яку заробив на українсько-пакистанському контракті полковник Уль-Хасан, оскільки це – комерційна таємниця.

У той же час, за даними газети “Дело”, завдяки цій та наступним угодам між двома сторонами пакистанець став доларовим мільйонером. Він володіє кількома об’єктами нерухомості, як у себе на батьківщині, так і в Великобританії.

Взаємовигідна співпраця тривала до кінця 90-х років – Махмуд Уль-Хасан продовжував знаходити спільні інтереси для пакистанського покупця та українського продавця. У цьому йому допомагали хороші зв’язки у правлячих колах Пакистану, якими він зобов’язаний своїй дружині, що походить з однієї із найбільш впливових родин в ісламській республіці.


Полковник оголосив судову війну


Але ситуація змінилась на зламі 2001-2002 років. За ініціативою Ісламабаду полковника відсторонили від участі у військовому співробітництві між Пакистаном та Україною. Договір про надання консалтингових послуг фірмою пакистанського полковника діяв в рамках оборонних замовлень, які на той момент завершились, і з компанією-посередником не була подовжена співпраця.

Протягом майже трьох років – до кінця 2004 року – полковник Хасан не давався знати. Але наприкінці 2004 року на порозі “Спеціалізованої внутрішньоторгової фірми “прогрес” (дочірнього підприємства “Укрспецекспорту”) – держкомпанії, яка 1996 року безпосередньо заключила й підписала угоду про поставку танків пакистанській армії, з’явились адвокати полковника Уль-Хасана.

“Вони заявили, що “Прогрес” порушує заключені раніше договори, надавши два “документи”: один – в оригіналі, другий у вигляді копії”, - розповідає начальник відділу міжнародної судової роботи юридичного департаменту “Укрспецекспорту” Артем Клименко.

Ці папери, які нібито були додатковими договорами до консультаційної угоди від 1995 року, передбачали збільшення вартості послуг компанії Integral Resources (PVT) LTD.

Крім того, один з цих “документів” установлював, що в усіх наступних контрактах про поставку зброї та військової техніки до Пакистану, які в майбутньому будуть укладені двома державами, 10 % від суми належить фірмі полковника Уль-Хасана за консалтингові послуги. При чому цей “договір” діяв, “доки українські танки залишаються на службі пакистанського уряду”, тобто фактично безстроково.

Україна не визнала документи, вважаючи їх підробленими, після чого адвокати пакистанського полковника звернулися до міжнародного арбітражу. Сума позову пакистанської компанії складала $44,6 млн., з яких $32 млн. — розмір штрафних санкцій.

Перемога після поразки

З 2005-го по 2008 рік шальки терезів схилялись в бік пакистанського посередника. Головною поразкою для української сторони в цей період стало визнання Міжнародним арбітражним судом Міжнародної торгової палати (ICA ICC)легітимності документів, на основі яких сформулювала свій позов пакистанська компанія.

Суддя маті ас Шерер (Matthias Scherer) проігнорував висновки англійського фахівця, який провів експертизу “документів” та встановив, що так звані додаткові договори надруковані згори печатки та підпису.

В другій половині 2008 року курувати юридичний захист України у цьому питанні керівництво “Укрспецекспорту” доручило Артему Клименко (зараз займає посаду начальника відділу міжнародної судової роботи юридичного департаменту цього держпідприємства).

Тоді ж для безпосередньої роботи в міжнародному арбітражі була залучена юридична компанія “Наталія Субота і партнери”. В результаті 17 лютого 2011 року Лондонський міжнародний арбітраж виніс рішення на користь України, відмовивши в позові адвокатам Махмуда Уль-Хасана.

“З 2008 року керівництво “Прогресу” та “Укрспецекспорту” послудовно підтримувало певну юридичну позицію і виділяло всі необхідні кошти, - зазначає Клименко. – Керівник новоствореного держконцерну “Укроборонпром” Дмитро Саламатін особисто контролював хід роботи над цією справою і зміг зберегти максимальний рівень підтримки юристам у відстоюванні позиції української сторони”.

Рішення суду можна буде оскаржити до 17 березня 2011 року. Але, за словами юристів “Укрспецекспорту”, шанси на відміну арбітражного рішення мінімальні.

За матеріалами “Дела”.




До переліку новин