Європейський суд з прав людини: Корецький проти України

Європейський суд з прав людини: Корецький проти України

Сергій Корецький разом зі своїми колегами створив організацію “Громадянський комітет за збереження дикої (корінної) природи Березняків”. Органи легалізації незаконно відмовили їм у реєстрації та запропонували внести зміни до статуту.

Частково виправлену версію статуту Сергій Корецький подав вдруге. Міське управління юстиції вкотре відмовило йому у реєстрації. Засновники організації вирішили звернутися в Печерський районний суд, який відхилив скаргу як необґрунтовану.

Київський апеляційний суд постановив, що відмова була законною, оскільки статут організації суперечить національному законодавству. Верховний Суд України у касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду відмовив,зазначивши, що підстави для розгляду справи Верховним Судом – відсутні.

Право на свободу мирних зібрань та об’єднань у цій справі в Європейському суді з прав людини захищав Тарас Шевченко, адвокат компанії. Він довів, що мало місце порушення статті 11 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка гарантує право на свободу мирних зібрань без жодних обмежень.

Свобода зібрань та об’єднань згідно з Європейською конвенцією з прав людини може бути обмежена:

• в інтересах національної або громадської безпеки,

• для охорони порядку або запобігання злочинам,

• для охорони здоров’я або моралі,

• з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд розглянув справу, в якій інтереси України представляв Юрій Зайцев. Він наголошував на тому, що відмова в реєстрації була законною і необхідною для належного функціонування системи державної реєстрації організацій.

Європейський суд з прав людини розглянув й проаналізував причини відмови. постановивши, що:

• відмова органів влади у забезпеченні можливості організаціям отримати статус юридичної особи вважається втручанням у реалізацію права на об’єднання,

• обмеження права в цій справі не відповідало суспільній необхідності та підстави органів влади щодо відмови реєстрації організації не є відповідними та достатніми,

• таке втручання не можна розглядати як необхідне у демократичному суспільстві,

• громадський комітет мав на меті здійснення мирних і виключно демократичних мети і завдань,

• положення Закону “Про об’єднання громадян”, які визначають реєстрацію організацій, є недосконалими та невизначеними,

• можливість місцевої організації мати представництва і відділи у інших містах України не становлять загроз для системи державної реєстрації організацій, хоча закон України передбачає наявність місцевих осередків лише загальноукраїнських організаціях, які мають представництво у більшості областей України.

Таким чином адвокат компанії “Наталія Субота і партнери” Тарас Шевченко довів у Європейському суді, що Україна порушила право на свободу мирних зібрань та об’єднань заявників.

Європейський суд з прав людини присудив по 1 500 євро компенсації моральної шкоди кожному з чотирьох позивачів.